Давид Жванія: "Вождистські проекти вимруть, як динозаври".

www.zhvaniya.com

 

На думку одного з лідерів Християнсько-Демократичного Союзу, насправді громадянам байдуже, до якої партії належить їхній мер або сільський голова. Для людей головне, щоб вирішувалися їхні повсякденні побутові проблеми.

Давид Жванія вже не перший рік у публічній політиці. Сьогодні його ім'я пов'язують зі створенням депутатської групи "Право вибору", а також із реформуванням партії Християнсько-Демократичний Союз. Як відомо, нещодавно відбувся з'їзд , на якому ця політична сила заявила про намір створити партію нового типу. Зокрема, члени ХДС ліквідовували одноосібне керівництво, і розпочали у своїй структурі політичний євроремонт. Він передбачає, що надалі визначати діяльність партії будуть Асамблея і Колегія.

При цьому варто відзначити, що Асамблея формується з голів обласних організацій, народних депутатів, членів уряду, а також інших партійців, обраних з'їздом. Що це означає? У ХДС всі рішення ухвалюватимуться виключно колегіально. Партійці переконані, що це дозволить не тільки відійти від загальноукраїнської практики партійного "вождизму", підняти рівень внутрішньопартійної демократії, але й спільно відстоювати партійні цінності в українських реаліях. Адже надмірна залежність від лідерів перетворила більшість українських партій на обслуговуючі структури. У результаті країна стала заручником волі декількох політичних вождів.

Відмову партії Християнсько-Демократичний Союз від одноосібного керівництва можна назвати відверто несподіваним кроком в українській політиці. Пояснюючи мотиви ухвалення такого рішення, координатор депутатської групи "Право вибору", член Колегії ХДС Давид Жванія заявив: "Структури, що створювалися під конкретних політичних "лідерів", вичерпали свій потенціал дієздатності і не відповідають викликам сьогодення".

Варто зауважити, що Давид Жванія не так давно приєднався до християнських демократів. Як відзначають експерти, всі кроки Жванії на політичній арені, навіть якщо спочатку вони виглядають спонтанними і непродуманими, у результаті виявляються прагматичними і результативними. Чи поділяє цю точку зору народний депутат і що він має на увазі під реформою місцевого самоврядування, яку ініціює Християнсько-Демократичний Союз, "ФАКТИ" запитали у Давида Жванії.

«У Християнсько-Демократичному Союзі немає вождів і ніколи не буде»

- Давиде Важаєвичу, як Ви себе почуваєте в компанії християнських демократів?


Дуже комфортно. Мені імпонує колегіальне управління партією. Це – демократична норма поширена в Європі. У нас немає конфліктів, а усі рішення ми ухвалюємо консенсусом.

Хочу також відзначити, що нещодавно на своєму засіданні Колегія ухвалила рішення про розподіл повноважень між її членами. Тепер за кожним із нас закріплений "свій фронт роботи" – у кожного своя сфера відповідальності.

На цьому ж засіданні мене на рік обрали Секретарем партії ХДС…

- Але ж Ви заявляли, що «вождизму» в ХДС не буде?


Ця посада передбачає лише технічні виконавчі функції. Отже я – зовсім не Генсек КПРС (Сміється).
А якщо серйозно, у ХДС вождів немає і ніколи не буде. Лідерів багато, і кожен може проявити себе. Маючи багаторічний політичний досвід, можу спрогнозувати: у 2012 році «вождистським» проектам в Україні настане кінець. Вони вимруть, як динозаври. "Вождизм" давно вичерпав себе. Таким партіям не вдалося провести жодної результативної та серйозної реформи. І те становище,  в якому зараз опинилася Україна, – багато в чому наслідок діяльності у владі якраз лідерських, "брендових" політичних проектів.

Усі ці партії, які створювалися під одну конкретну людину, виявилися по суті "одноденками". Обіцяючи людям "золоті гори", вони приходили у владу, але "згорали" там, як метелики у вогні. Не витримували випробування реальністю.

Думаю, що зараз якраз час для повернення до джерел. Час розвитку ідеологічних проектів. Хочеться вірити, що в цьому нас підтримає суспільство.

Це рішення, до якого особисто я йшов довгі роки.

-Тож які все-таки повноваження Вам надала Колегія?

Це технічно-виконавчі функції. Зараз я приділятиму максимальну увагу подальшому розвитку Християнсько-Демократичного Союзу, підготовці його до участі в майбутніх парламентських виборах. Після побудови європейської ефективної структури я складу повноваження Секретаря партії. А потім Колегія, Асамблея, З’їзд ухвалюватимуть рішення.

- Тобто, для ХДС місцеві вибори – це репетиція парламентських?

Це лиш одна з наших цілей. Самостійна участь ХДС у місцевих виборах – перевірка на міцність для нашої команди, яка займалася партійним будівництвом без жодних значних ресурсів, на одній ідеології.

Якщо ми впораємося із цим викликом, то доведемо собі й усім, що наше суспільство втомилося від політичних вождів і доросло до сприйняття ідеологій. До конкуренції конкретних програм розвитку, а не гучних імен і порожніх обіцянок. Крім того, ХДС здатен об'єднати навколо себе усі конструктивні сили суспільства.

- Ви стверджуєте, що у більшості українських партій немає серйозних програм розвитку. А у ХДС така програма є?

Позитивні зміни в країні потрібно починати з низів. Ми вважаємо, що місцеве самоврядування має бути очищене від політики. Адже насправді людям байдуже, у якій партії їхній мер або сільський голова, головне, щоб вирішувалися їхні буденні, побутові проблеми. Ми всі хочемо жити за європейськими стандартами. А для цього треба, щоб місцеве самоврядування було ефективним і самодостатнім. Адже хто, як не місцеві люди на місцях, знають, чого конкретно потребує їхній регіон. Але для вирішення цих питань, їм потрібні відповідні повноваження і ресурси.

Ми вважаємо, що парламентарі мають внести відповідні зміни до вітчизняного законодавства, у тому числі до Конституції. Необхідно ліквідувати районні держадміністрації і передати їхні функції виконавчим комітетам місцевих рад, змінити наповнення посади "губернатора" з управлінської на префекторську. Мета муніципальної реформи – зробити життя людей комфортним. Усі проблеми повинні вирішуватися за місцем проживання людини, у межах громади. Якісні послуги мають бути доступні усім. Окрім цього, я завжди був прибічником проведення виборів до міських і сільських рад за мажоритарною системою, щоб люди знали свого депутата в обличчя, завжди могли до нього звернутися за допомогою і порадою.

- Якщо ми вже заговорили про зміни до Конституції, як Ви ставитеся до скасування політреформи?

Я був упевнений, що політреформу 2004 року рано чи пізно анулювали б. Зміна Основного закону була проведена з порушенням процедури і закладала "бомбу уповільненої дії" під модель влади. Свого часу я не голосував за це. На жаль, тоді мою позицію фракція "Наша Україна" не поділяла. У результаті, інститути влади виявилися "на шпагаті". До чого це призвело, ми усі бачили.

Такого вердикту Конституційного суду прагнув кожен, хто був або бачив себе потенційним президентом країни – як Ющенко, так і Тимошенко.  Скасування політреформи було політичною необхідністю.

І хоч зараз ми і живемо за новими-старими правилами, але я залишаюся переконаним прибічником парламентської форми правління, коли більшість формує уряд, і саме він несе за все відповідальність. Це – еволюційний процес, який ми маємо пройти. Якщо ми декларуємо євроінтеграцію, то маємо перейти до парламентської форми. Це остаточно доведе, що Україна – демократична держава, гідна бути в Європейському Союзі.

- Як Ви вважаєте, чи зважиться влада на подальшу зміну Основного закону? Чи знайдуться в парламенті 300 голосів, необхідних для реформування Конституції?

Конституційну більшість не можна зібрати просто так. Вважаю, що парламент має об'єднатися під певну ідею, під певний документ. Це тривалий процес, що вимагає чималих зусиль народних депутатів.

Я готовий до такого діалогу зі своїми колегами по Верховній Раді. Наприклад, ось тут (вказує на флешки на столі) більше 1300 поправок до Конституції, адаптованих до усіх міжнародних норм. Було б бажання з боку влади це обговорювати.

«Політики повинні максимально відмовитися від речей, що роз’єднують суспільство»

- Чи є серед цих поправок зміни, що стосуються запровадження російської як другої державної?

Нема, і бути не може. Скажу Вам чесно: я сам розмовляю російською, але вважаю, що державна мова має бути одна – українська. Подивіться, усі європейські країни підтримують свої рідні мови, один з останніх прикладів – Німеччина. Ми також маємо це робити.

Якщо в парламенті все-таки буде винесений на голосування проект закону про мови, депутатська група "Право вибору", яка є офіційним представником ХДС у ВР, не підтримає двомовність. Це – наша принципова позиція.
В умовах економічної кризи і "вмираючої" інфраструктури в країні, ми не маємо права сваритися щодо таких питань. Треба працювати. Ми маємо максимально відмовитися від того, що роз'єднує суспільство.

- До речі, група "Право вибору", координатором якої Ви є, не хоче оформитися як окрема фракція? Адже зараз Регламент ВРУ це дозволяє.

Дійсно, зараз у групі "Право вибору" 15 депутатів, і згідно із законодавством ми можемо сформувати свою фракцію. Але чи варто? Я вважаю, що зараз не час створювати в стінах парламенту маленькі кишенькові проектики. Ми вже говорили про те, що цей горезвісний "вождизм" себе не виправдав. Наша мета – консолідувати навколо себе більшість депутатів фракції "Наша Україна – Народна Самооборона". На цьому етапі ми маємо використовувати усі засоби для її досягнення. Вірю, що сьогодні ще є можливість згуртувати таку різнорідну фракцію в одне ціле з ідеологічним стрижнем. І доки ця можливість є, я за неї боротимуся. До останнього.

А якщо деякі члени фракції, для яких головним є власне его та які зацікавлені у власних "гучних" проектах, хочуть піти, то двері відкриті. Їм ніхто не заважатиме.

- Уявімо, Ваша мрія збудеться, і фракція НУНС консолідується. Над чим ви працюватимете до кінця цієї каденції парламенту?

Країна потребує комплексного євроремонту в усіх сферах життя. "Право вибору" наполягає на дерегуляції економіки і послабленні податкового тиску на підприємців. Водночас ми виступаємо за європейську інтеграцію, інноваційну модель економіки, єдину державну мову. Також парламентарі мають об'єднатися навколо проведення муніципальної реформи. Давайте дамо людям можливість самостійно влаштувати своє життя!

- Ви впевнені в тому, що ці гасла зможуть об'єднати країну?

На жаль, у руках деяких "вождів" питання історії, мови, релігії стали інструментом розколу країни. Нині політики не можуть дозволити собі загравати з виборцями, спекулюючи на цих темах. Ми повинні зробити усе, щоб провести в Україні реформи і поліпшити якість життя населення, об'єднати країну, а не розводити демагогію на ток-шоу.